У свій перший день у Таллінні, Естонія, я опинилася на кораблі. Ніколи не забуду той перший день, коли сиділа в тій крихітній каюті зі сльозами на очах і не розуміла, як ми з мамою будемо там жити. Але зрештою я заспокоїлася, прогулявшись кілька разів по околицях і усвідомивши, скільки там місця для навчання та відпочинку. Звісно, у мене з’явилися улюблені місця — наприклад, шоу-бар. Він був для мене дуже особливим. Там, у найвіддаленішому кутку, стояв великий диван, на якому я зазвичай сиділа й насолоджувалася чудовим краєвидом. За час перебування на кораблі я познайомилася з різними цікавими людьми різних поколінь: художниками, скульпторами, шахістами, спортсменами та просто підлітками, з якими мені було приємно проводити час і з якими я почувалася дуже комфортно. У кожного з них є своя історія про те, як вони опинилися на кораблі в Естонії. Я дуже рада, що познайомилася з ними. Кожен із цих людей привніс у моє життя щось нове. Гадаю, з деякими з них я буду підтримувати зв’язок. Я дуже вдячна персоналу, який працює на кораблі. Вони дійсно доклали всіх зусиль, щоб ми почувалися там комфортно.

Я настільки звик до корабля, що навіть не хотів з нього сходити. Мені було дуже сумно, бо на деякий час він справді став для мене домівкою.

‍